7 квітня 2016 року Верховний Суд України у справі № 6-486цс16 висловив правову позицію стосовно поділу майна подружжя, яке було взято в кредит.\

razdel_sovmestno_najitogo_imushestva2

Так, в період шлюбу сторони придбали в кредит автомобіль, який був зареєстрований на ім’я дружини.
Поточні платежі за кредитом здійснювалися від імені дружини, що підтверджено квитанціями про сплату коштів за кредит.
Кредит було погашено дружиною. Спірний транспортний засіб було знято з обліку та перереєстровано на сина сторін у справі.
Чоловік звернувся до суду за поділом спільного майна подружжя, зокрема, автомобіля шляхом стягнення ½ частини вартості автомобіля, оскільки дружина без його згоди відчужила автомобіль.
Суд першої та апеляційної інстанції задовольнили позов в цій частині – визнали автомобіль спільною власністю, стягнули з дружини ½ частини вартості автомобіля.
Ухвалюючи рішення суди виходили із того, що спірний автомобіль є спільною сумісною власністю подружжя, цінним майном, а відповідачка розпорядилася ним на власний розсуд без письмової згоди позивача.
Однак, судами не було взято до уваги, що праву на спільну сумісну власність грошових коштів, отриманих внаслідок реалізації автомобіля, кореспондується боргове зобов’язання – повернення кредитних коштів, отриманих на придбання спірного транспортного засобу.
Для правильного вирішення справи необхідно встановити:
— за рахунок кого з подружжя здійснювалося погашення їх спільного боргу,
— чи не вносились відповідачкою її особисті кошти в рахунок погашення кредитного зобов’язань,
— чи не зміниться розмір компенсації внаслідок відчуження спільного сумісного майна внаслідок врахування внесених у рахунок виконання спільного боргу іншим із подружжя особистих коштів.

Верховний Суд України в обґрунтування своєї позиції навів наступне:

Статтею 60 СК України визначено, що майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об’єктом права спільної сумісної власності подружжя.
Згідно частини третьої статті 61 СК України якщо одним із подружжя укладено договір в інтересах сім’ї, то гроші, які були одержані за цим договором, є об’єктом права спільної сумісної власності подружжя.
Частина четверта статті 65 СК України передбачає, що договір, укладений одним із подружжя в інтересах сім’ї, створює обов’язки для другого з подружжя, якщо майно, одержане за договором, використане в інтересах сім’ї.
У випадку коли при розгляді вимог про поділ спільного сумісного майна подружжя буде встановлено, що один із них здійснив його відчуження чи використав його на свій розсуд проти волі іншого з подружжя і не в інтересах сім’ї чи не на її потреби або приховав його, таке майно або його вартість враховується при поділі.
При поділі майна враховуються також борги подружжя та правовідносини

 

за зобов’язаннями, що виникли в інтересах сім’ї.
У подружжя, окрім права спільної сумісної власності на отримані грошові кошти та одержаний за рахунок останніх автомобіль, внаслідок укладення кредитного договору, також виникає зобов’язання в інтересах сім’ї у вигляді повернення кредитних коштів, виконання якого подружжя здійснює як солідарні боржники.
Тому судам необхідно встановити за рахунок кого з подружжя здійснювалося погашення їх спільного боргу, і за рахунок яких коштів відбувалось таке погашення кредиту.

Источник: http://legalans.com/